Діти і насильство – це проблема, яка стосується всіх

Від того, як ми виховуємо своїх дітей сьогодні, залежатиме світ, який вони створять для нас завтра. Саме тому діти і насильство – це проблема, яка стосується всіх, незалежно від того, чи ми є батьками, чи ми спостерігаємо його навколо нас. Жорстоке поводження з дітьми, нехтування інтересами дитини не лише завдає непоправної шкоди їх фізичному здоров’ю, але й тягне за собою важкі психічні та соціальні проблеми. Наслідки пережитого насильства у дитинстві негативно впливає на здатність людини повноцінно реалізовувати себе у дорослому житті і робити свій внесок у розвиток суспільства.

Це гостре соціальне питання, що вимагає від кожного з нас сили визнати його існування і не залишатися осторонь від шляхів його вирішення

Просимо всіх дорослих пам’ятати про свою особисту відповідальність за вчинки та бути уважними до дітей і їх майбутнього!

До уваги! До жорстокого поводження відносять:

Фізичне насильство – нанесення фізичних травм, різних тілесних ушкоджень, які завдають шкоди здоров’ю дитини, порушують її розвиток або навіть позбавляють життя. Також, це залучення дитини до вживання алкоголю, наркотичних речовин або медичних препаратів.

Сексуальне насильство або розбещення – використання дитини дорослими або іншою дитиною для задоволення сексуальної потреби або одержання користі. До сексуального розбещення відносяться залучення дитини до проституції, порнобізнес, підглядання за нею, коли вона цього не підозрює.

Психологічне насильство – постійні або періодичні словесні образи дитини, погрози та приниження її людської гідності, звинувачення в тому в чому вона не винна, демонстрація нелюбові, неприязні до дитини. Також до цього відносять постійну брехню та обдурювання дитини.

Економічне насильство - зневажання інтересами і потребами дитини, а саме:
відсутність належного забезпечення основних потреб дитини в їжі, одязі, житлі, вихованні, медичній допомозі, у тому числі через ряд об’єктивних причин (бідність, психічне захворювання, недосвідченість).

Органи опіки і піклування, служби у справах дітей у порядку, встановленому законодавством, здійснюють захист дитини від усіх форм насильства з боку батьків або осіб, які їх замінюють (стаття 10 Закону України «Про охорону дитинства»).

Кожна людина, у тому числі і сама дитина, може звернутися до служби у справах дітей, відділу поліції, інших уповноважених органів за захистом своїх прав, свобод і законних інтересів.